1?? Зараз обговрюється можливість надання Україні зброї. На ваш погляд, якого саме озброєння потребують ЗСУ, щоб ефективніше працювати проти російської військової машини?
Мої знання як фахівця дуже обмежені. Компетентно (так щоб відповідально купувати) я можу говорити лише за стрілецьку зброю та засоби індивідуального захисту. Ми потребуємо бронебійних набоїв калібру .223 (5,56 НАТО), .308 (7,62 НАТО), .300 ВінМаг., .338 Лапуа Магнум, .50 (12,7 НАТО), стрілецької зброї цих калібрів, головно – високоточної, та кулеметів .223 на кшталт «Мінімі», потребуємо потужних денних та нічних прицілів третього (західного) покоління, потребуємо бронеплит SAPIта ESAPI. Противника, озброєного як «совок», себто – далеко не сучасною зброєю, можна здолати технічною перевагою на кожному щаблі, від гвинтівки та бронежилета включно. Це відомо давно. Нажаль, це складно зробити легально. Наприклад, США не продадуть нам нічну оптику в ближчій перспективі. Слід купувати нелегально, як це колись робив Ізраіль, або Хорватія. Де наша діаспора??? Бояться заради Неньки felonyвчинити? Я їх розумію… Те ж саме можна сказати за бронебійні набої з Німеччини, їх нам не продадуть. З Німеччини в Україну перестали надходити навіть мисливсьі оптичні приціли, не те що мисливська зброя… Зрештою, час кланятися Китаю, половину того що ми потребуємо, можна знайти там. Наприклад, всі «броніки» війська США зроблені там. Купувати в Китаї можна, але вивозити, станом на осінь, в Україну не дозволили.
Говорити за можливості вітчизняного виробництва це окрема тема.
2. Москва може «додати» у війні? Тобто воювати краще.
Ні. Війна – мистецтво можливого. Воюють саме так, як можуть. Бойові дії – це вершина айсбергу, все що приховане від очей це базис, саме він визначає те, що видно – як воюють. Там, в базисі, багато чинників. Наприклад: ЗСУ РФії для війни в Україні мають лише три дивізії, саме з них формують різні імпровізовані відділи. Зараз, цей резервуар кадрів значною мірою вичерпаний. Більшість контрактників відбула свій термін служби та поновлювати контракти (в т. ч. – через війну) не рвуться. Тимчасово – щонайменше до осені, РФія не зможе суттєво збільшити свій контингент для ведення бойових дій. Зрештою, противник непогано воює. Цілі, що він ставить – він осягає. Для чого йому воювати «краще»…
3. В чому на Ваш погляд відмінність цієї війни від інших конфліктів на просторі колишнього СРСР? Які роди військ виходять на перший план?
Головна відмінність - більша площа театру воєнних дій (ТВД). Сторони можуть перенести рішення в просторі (і відповідно, в часі) – є багато рубежів для наступу та відступу: наприклад, як не Маріупіль, то Дебальцево. На пропагандивному жаргоні цієї війни це називається «тєкукщая лінія разгранічєнія». Глибина ТВД більша, ніж можливості військ, тому боротьба ведеться за цю «тонку червону лінію». Такий спосіб ведення війни визначають як політика, так і ресурси.
Через нестачу ресурсів (живої сили, техніки), на перше місце вийшли реактивні системи залпового вогню (РСЗО), вони можуть ефективно накривати велику площу. В інший спосіб (наприклад, з повітря) контролювати такі площі противники не в силі. Через брак авіації головною ударною силою є важка артилерія. Саме дії РСЗО та ствольної артилерії в цій війні вивчають, наприклад, румуни.
4. Чому лідери США та ЄС постійно повторюють, що не припускають своєї військової участі у цій війні?
Бо, ніякої «війни» нема. Сама Україна її не веде. Офіційно. Вони мають воювати замість нас?
5. В чому полягає інтерес США в Україні?
В ослабленні РФії, навіть за ціну часткової окупації частини території України. Україна в такому вигляді найбільш ефективно ослаблює РФію – з точки зору аналітиків ЦРУ. Це їх політика року з
1949-го…
6. Яку Росію хоче бачити Вашингтон?
Спареного партнера, який би підігравав США в їх ролі «світового лідера»: щоби ведмідь ричав, шкірив зуби, інколи шарпав сусідів та купував американське.
7. В чому полягає інтерес ЄС в Україні? Який для Вашингтона і Брюсселя/Берліна був и оптимальний варіант «виходу» з цієї історії?
Інтерес ЄС в Україні в тому, щоб самим не розгрібати це лайно на східному кордоні ЄС. Щоб хтось розгрібав за них. На жаль – з точки зору ЄС, РФія на це не спромоглася. Що робити далі в цьому питанні, в ЄС вирішать вдповідно елеторальних уподобані їх виборців.
«Оптимальний варіант виходу з цієї історії» для Брюселя/Берліна? Щоб Київ нарешті провів референдум та позбавився Криму та Донбасу в якийсь спосіб… Це всім полегшить життя… Головне, щоб ми самі це зробили. Для Вашінгтону – щоб ми послаблювали РФію якнайдовше.
8. Що Україна має прагнути у відносинах з ЄС та США?
Щоб вони не розчарувалися в нинішньому режимі настільки, щоб шукати інший варіант.
9. Багато країн в світі мають досить амбітні воєнні програми і воєнні бюджети. Наприклад, Китай, США, Європа та Японія теж збільшують. До чого все йде, чи може це вилитись у війну, коли, і проти кого?
Аналітики КНР оголосили «десять років стратегічного спокою в Азії». За цей час перенесення напруги «на Захід» Пекін сподівається осягнути власні цілі в азійсько-тихоокенаському регіоні (АТР). Прогнозувати далі я не беруся, позаяк геть зовсім не тямлю в політиці Індії.
10. Куди зараз варто Україні вкладати свої скромні гроші в сфері озброєння: ракети, космос, танки, звзяок і тд.
В нове військо, в добровольців. ЗСУ себе вичерпали навіть, як резерв кадрів, депо озброєнь та система військового навчання. Все, що вкладається в ЗСУ неефективно в принципі. Війна коштуватиме в 2015 р. 80 міліардів гривень, стільки було закладено в бюджеті. Освоїти їх сяк-так ефективно – в інтересах ведення війни, через ЗСУ та МВС неможливо. Потрібна нова організаційна форма. Повинно творити приватні військові компанії в тій формі, в якій вдасться їх легалізувати. Наприклад, навчати військовим спеціальностям добровольців та призовників мають приватні організації, така система буде більш ефективною. Зрештою, це влаштує і військових, позаяк ЗСУ все ще є що продавати: від фахових знань до озброєнь.
11. Чого нам бракує для ефективнішого опору окупаційним військам?
Волі. «Перемога це воля» (маршал Фош). «Перемога – це перевершена поразка» (Д. Корчинський)
Ліна Рубис